Різьба

fp-image04

Столярство

fp-image02

Живопис

jivopis

Ковальство

fp-image02

Сьогодні більшість із нас прокидаються чи лягають спати з такими думками: «А що там з коронавірусом?», «Скільки нових випадків зараження за добу?», «Чи не захворів хтось із близьких, знайомих, односельців, тощо?», «Чому ретельно не перевіряють приїжджих з-за кордону?», «Як вижити у час сильних економічних потрясінь?» та інше…

Ми регулярно переглядаємо новини, відстежуємо статистику, обмінюємося думками в соціальних мережах, по телефону. Хтось читає подібну інформацію, зберігаючи спокій, розуміння, витримку, а когось охоплює паніка та страх. До неї схильна більшість людей. Вона заразна. 

Паніка з’являється там, де люди не розуміють, що вони повинні робити.

Детальніше: Рекомендації «Як не піддатися паніці через пандемію коронавірусу»

Шановний друже!


Ситуація з приводу коронавірусу COVID-19, що охопила практично весь світ, не може залишати осторонь майже нікого. Беззаперечно, епідемія змінила та змінює життя кожного з нас. Враховуючи ситуацію пандемії, реакцію українців на карантин, психологічний стан багатьох людей, пропоную скористатися певними корисними для тебе рекомендаціями.

Детальніше: Рекомендації психолога учнівській молоді під час карантину

Процес навчання індивідуальний, але людський мозок сприймає нову інформацію однаково. Якщо знатимемо, як він працює, зможемо обрати найефективнішу методику для вивчення речей, про які не знали раніше.
1. Ми краще сприймаємо візуальну інформацію
Мозок використовує 50% своїх ресурсів на зір, і процеси, що відбуваються в ньому, перетворюють побачене на інформацію.
Візуальне сприйняття нових відомостей відіграє важливу роль під час навчання. Зір – настільки важлива частина того, як ми сприймаємо світ, що руйнує роботу інших органів чуття людини
2. Ліпше запам’ятовуються великі «картинки», ніж деталі
Коли ви вчите нові поняття, легко загубитись у вирі інформації, яку сприймаєте в конкретний момент. Один зі способів уникнути перевантаження – повернутися до великих «картинок», до того, що вже знаєте, додавати раніше не знані факти.
Коли мозок сприймає нову інформацію, вона автоматично співвідноситься з відомою раніше. Уявіть, що людський мозок – це шафа, повна полиць. Чим більше одягу в ній з’являється, тим частіше ви його сортуєте, розбиваєте на категорії. Наприклад, хтось бажає покласти до шафи чорний светр (нова інформація). Останній може потрапити на полицю або зі светрами, або з речами чорного кольору, або із зимовим чи шерстяним одягом. Реально светр може потрапити на більше, ніж одну полицю, але в мозку нова інформація пов’язується з уже існуючою. Людині легше запам’ятати щось нове пізніше, тоді, коли воно пов’язуватиметься з уже відомими фактами.
3. Сон впливає на навчання і пам’ять
Дослідження показали, що нічний сон у проміжках між повторенням і вивченням чогось нового дуже корисний, він підвищує продуктивність. Дрімання має такий же ефект, а ще поліпшує якість навчання.
Підтвердження цьому – експеримент, проведений ученими Каліфорнійського університету. Учасники, які дрімали між виконанням певних тестів, потім справлялися із завданням краще, ніж ті, хто зовсім не спав у цей же час. На думку науковців, мозок – немов суха губка, готова вбирати нове як воду.
4. Відсутність сну знижує здатність засвоювати нову інформацію.
Відсутність сну – страшна річ, тому що ми не до кінця усвідомлюємо його призначення. Сон – запорука зберігання інформації. Коли він у тонусі, ми можемо бути впевнені, що щось таки вивчимо чи запам’ятаємо. Варто знати, що відсутність сну на 40% знижує ефективність мозку під час запам’ятовування нової інформації.
Висновок: забудьте про цілодобове навчання! Аби зберегти в пам’яті знання, варто сідати вчитися виспаним і достатньо спати після активної розумової діяльності.
5. Ми запам’ятовуємо краще, коли вчимо інших
Коли ми вчимо щось нове і заразом навчаємо іншу людину – ефективність засвоєння інформації збільшиться в рази. Оскільки донести хочемо найважливіше, саме воно залишається в нашій пам’яті. Цей процес відбувається на підсвідомому рівні: відомості сортуються в нашій свідомості, організовуються в систему.
6. Навчання ефективніше, коли інформація чергується
Загальний підхід до навчання науковець Дік Шмідт називає «block practice»: коли ви зосереджуєтеся на вивченні чогось одного, це блокує практику. Цей же вчений є автором підходу до навчання, що має назву чергування – мікс інформації чи навичок, які ви практикуєте.
Приклад чергування – підготовка до іспитів із іноземних мов, що передбачає говоріння, аудіювання та письмо.

Джерело: https://studway.com.ua/yak-vchitsya-mozok/


На жаль, люди перебувають в стресових ситуаціях протягом всього життя. Без стресу жити неможливо.
Дана тема є дуже актуальною в зв'язку із теперішніми подіями в Україні.У результаті травмуючих подій людина почувається безпорадною і безсилою, не може самостійно знайти вихід із складної ситуації.

Детальніше: Стрес. Як протидіяти йому?

GevaloВасиль Михайлович Гевало на посаді директора  державного навчального закладу "Художнє професійно-технічне училище ім.  Й.П.Станька"  працює з 2008 року, як викладач художніх дисциплін - з 1992 року.

Освіта - вища. Закінчив Львівський політехнічний інститут і здобув кваліфікацію  архітектора.

Робітничу кваліфікацію  різьбяра художньої різьби по дереву п'ятого розряду здобув в художньому професійно-технічному училищі №14 смт. Івано –Франкове.

Спеціаліст вищої категорії. Викладач художніх дисциплін.

З 1993 року  член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, з 2016 року - голова Національної спілки  майстрів народного мистецтва України.

Є автором і виконавцем сакральних робіт в новозбудованих храмах Львівщини. Зокрема, співавтор іконостасу Храму святого рівноапостольного князя Володимира селища Івано-Франкове

 

Більше статей...

  1. Звіт за 2015 про надходження і використання коштів