Робота з учнями

Сьогоднішній світ важко уявити без соцмереж та Інтернету. Так вже всі звикли, що соціальна мережа – це чи не найкращий спосіб спілкування з людьми не тільки на відстані, а й буквально поряд, що ніхто вже й не уявляє своє життя без цього засобу комунікації!
На жаль, соціальні мережі – це не тільки платформа для швидкого поширення або обміну інформацією, але й найзручніший інструмент для поширення чуток, пліток та фейків.
Особливо, сьогодні, в час карантину, багато інформації переважно посилається на фейкові та маніпулятивні дані, тривожні настрої присутні в дуже багатьох постах, користувачі соцмереж охоплені панічними настроями.
Щоб не дозволити комусь нав’язувати нам необ’єктивну або навіть брехливу інформацію, а також протистояти інформаційним маніпуляціям, ми маємо знати декілька основних методів розпізнавання неправди в новинах.

Детальніше: ЯК РОЗПІЗНАВАТИ МАНІПУЛЯЦІЇ ТА ФЕЙКИ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ.

Коронавірусна інфекція, карантин - ситуація є для нас незвичною. Її цілком можна називати кризовою. Всі дезорієнтовані – не знають, що їм робити, наш звичний режим змінився.

Тому кожному потрібно подумати, що він може з цією проблемою зробити.
Ось декілька стратегій, які допоможуть тобі справитись:

Детальніше: ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН (Рекомендації соціального педагога для учнів)

Процес навчання індивідуальний, але людський мозок сприймає нову інформацію однаково. Якщо знатимемо, як він працює, зможемо обрати найефективнішу методику для вивчення речей, про які не знали раніше.
1. Ми краще сприймаємо візуальну інформацію
Мозок використовує 50% своїх ресурсів на зір, і процеси, що відбуваються в ньому, перетворюють побачене на інформацію.
Візуальне сприйняття нових відомостей відіграє важливу роль під час навчання. Зір – настільки важлива частина того, як ми сприймаємо світ, що руйнує роботу інших органів чуття людини
2. Ліпше запам’ятовуються великі «картинки», ніж деталі
Коли ви вчите нові поняття, легко загубитись у вирі інформації, яку сприймаєте в конкретний момент. Один зі способів уникнути перевантаження – повернутися до великих «картинок», до того, що вже знаєте, додавати раніше не знані факти.
Коли мозок сприймає нову інформацію, вона автоматично співвідноситься з відомою раніше. Уявіть, що людський мозок – це шафа, повна полиць. Чим більше одягу в ній з’являється, тим частіше ви його сортуєте, розбиваєте на категорії. Наприклад, хтось бажає покласти до шафи чорний светр (нова інформація). Останній може потрапити на полицю або зі светрами, або з речами чорного кольору, або із зимовим чи шерстяним одягом. Реально светр може потрапити на більше, ніж одну полицю, але в мозку нова інформація пов’язується з уже існуючою. Людині легше запам’ятати щось нове пізніше, тоді, коли воно пов’язуватиметься з уже відомими фактами.
3. Сон впливає на навчання і пам’ять
Дослідження показали, що нічний сон у проміжках між повторенням і вивченням чогось нового дуже корисний, він підвищує продуктивність. Дрімання має такий же ефект, а ще поліпшує якість навчання.
Підтвердження цьому – експеримент, проведений ученими Каліфорнійського університету. Учасники, які дрімали між виконанням певних тестів, потім справлялися із завданням краще, ніж ті, хто зовсім не спав у цей же час. На думку науковців, мозок – немов суха губка, готова вбирати нове як воду.
4. Відсутність сну знижує здатність засвоювати нову інформацію.
Відсутність сну – страшна річ, тому що ми не до кінця усвідомлюємо його призначення. Сон – запорука зберігання інформації. Коли він у тонусі, ми можемо бути впевнені, що щось таки вивчимо чи запам’ятаємо. Варто знати, що відсутність сну на 40% знижує ефективність мозку під час запам’ятовування нової інформації.
Висновок: забудьте про цілодобове навчання! Аби зберегти в пам’яті знання, варто сідати вчитися виспаним і достатньо спати після активної розумової діяльності.
5. Ми запам’ятовуємо краще, коли вчимо інших
Коли ми вчимо щось нове і заразом навчаємо іншу людину – ефективність засвоєння інформації збільшиться в рази. Оскільки донести хочемо найважливіше, саме воно залишається в нашій пам’яті. Цей процес відбувається на підсвідомому рівні: відомості сортуються в нашій свідомості, організовуються в систему.
6. Навчання ефективніше, коли інформація чергується
Загальний підхід до навчання науковець Дік Шмідт називає «block practice»: коли ви зосереджуєтеся на вивченні чогось одного, це блокує практику. Цей же вчений є автором підходу до навчання, що має назву чергування – мікс інформації чи навичок, які ви практикуєте.
Приклад чергування – підготовка до іспитів із іноземних мов, що передбачає говоріння, аудіювання та письмо.

Джерело: https://studway.com.ua/yak-vchitsya-mozok/

Сторінка 1 з 6